Відтік учнів за кордон: яке майбутнє чекає на освіту Вінниччини?

• За останні роки кількість школярів у Вінницькому регіоні впала на понад сім тисяч. Ця тенденція віддзеркалює демографічні зміни, а також міграцію молоді за кордон, де сотні тисяч українських дітей зараз навчаються в іноземних школах.
• Причини від’їзду — війна, економічна невизначеність та пошук кращої освіти, що разом ставить під загрозу наповнюваність класів і майбутній ринок праці.
• Ми проаналізували ключові тенденції та реальні історії сімей, які виїжджають, щоб зрозуміти масштаби проблеми і те, що чекає на українську освіту найближчим часом.

З радісних шкільних дзвоників і веселого гомону дитячих класів все частіше лунає тривожне відлуння — кількість учнів у школах України, зокрема і на Вінниччині, стрімко зменшується. За даними Головного управління статистики, у 2021/2022 навчальному році у закладах загальної середньої освіти Вінницької області навчалося 166,4 тисячі учнів, а вже у 2024/2025 — 158,7 тисячі. Різниця очевидна і свідчить про глибші соціальні та демографічні процеси, що відбуваються в країні.

Ми вирішили розібратися, що стоїть за цією статистикою, і проаналізувати масштаби проблеми не лише в регіоні, а й по всій Україні.

«Вони не планують вступати в українські виші. Не лише хлопці, але й дівчата. У деяких класах таких дітей 90%. Умовно 27 з 30 поїдуть. Скоріш за все, назавжди», — таку цитату нещодавно поширив засновник однієї приватної дистанційної школи.

Йдеться про реальність, яка торкається багатьох українських сімей — молодь масово виїжджає за кордон, залишаючи країну та систему освіти. Цей допис викликав жваву дискусію про демографічний спад, міграцію молоді та майбутнє української освіти.

Приклад сім’ї Журавльових із містечка Заніц у Німеччині яскраво ілюструє ситуацію: 16-річний Микита та 17-річна Поліна вчаться у місцевій школі, але паралельно проходять українську шкільну програму на сімейній формі навчання — так вони зберігають зв’язок з Україною і зберігають шанс повернутися колись додому. Їхня мати Оксана розповідає, що поєднувати дві системи нелегко, але вони не хочуть втрачати можливості.

Подібна історія і в Ірландії: мати Анна разом із трьома дітьми теж обрала для них українську сімейну форму навчання, адже невідомо, скільки часу вони пробудуть за кордоном і що буде далі.

На запит журналістки NGL MEDIA Олександри Губицької у Міністерстві освіти відповіли, що близько 9,3% українських школярів — це понад 345 тисяч дітей, які зараз навчаються за кордоном.

Ця хвиля міграції школярів ставить під питання не тільки наповнюваність класів, а й довгострокове майбутнє системи освіти в Україні. І поки держава адаптується до нових реалій, сотні тисяч українських дітей продовжують свій шлях у чужих країнах, зберігаючи надію колись повернутися додому.

Важливо розуміти, що Міносвіти враховує лише тих школярів, які досі залишаються в українській системі освіти. Іншими словами, ці 345 тисяч учнів — це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.

Дослідження ЮНЕСКО свідчить, що станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує лише країни ЄС, та й то не усі, куди мігрували українці. При цьому лише 29% з цих школярів суміщають навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються виключно на українську онлайн-освіту. Якщо екстраполювати цю тенденцію на невраховані ЮНЕСКО країни, то можна припустити, що загалом за кордоном перебувають близько 720 тисяч українських школярів.

Натомість за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, приблизно 1,4 мільйона вимушено переміщених українців по усьому світу — це діти 3-17 років. Найбільше школярів і дошкільнят з України зараз проживає у Німеччині, Польщі, Чехії та Великій Британії. 

Виїжджають не лише хлопці, а й дівчата

Коли говорять про випускників, які планують покинути Україну, одразу згадуються 17-річні юнаки, що прагнуть виїхати до досягнення 18 років, адже після цього віку виїзд під час воєнного стану заборонений. 

Проте, з’ясувалося, що виїжджають не лише юнаки, а й дівчата. За даними Міністерства освіти, у старших класах щороку навчається трохи більше дівчат, хоча різниця між кількістю хлопців і дівчат у навчальних закладах наразі незначна — близько 1-2%. Водночас серед випускників ця різниця може сягати до 10%. Це свідчить про те, що еміграція молоді — явище, яке стосується обох статей майже однаково.

— Підлітки дуже соціально залежні, вони рівняються на одноліток, і якщо друзі їдуть кудись, то може увімкнутись ланцюгова реакція. Тому нічого дивного, що дівчата виїжджають вслід за хлопцями, — пояснила авторка дослідження Тетяна Захарченко з Українського католицького університету (УКУ).

Основною причиною виїзду за кордон серед старшокласників залишається безпекове питання — сюди входить як хвилювання батьків про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років, так і загальна тривога за життя дітей у воюючій країні.

Зі схожих міркувань чимало випускників українських шкіл, навіть складаючи НМТ, все ж обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.

У 2024 році кількість вступників до українських вищих навчальних закладів становила 197 тисяч — це найнижчий показник за останні дев’ять років. У відповідь на таку ситуацію деякі університети впроваджують заходи для залучення абітурієнтів, які навчаються за кордоном.

Дефіцит молоді і виклики ринку праці

За даними Державної служби статистики, на початок 2024-2025 навчального року в Україні налічувалося лише 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання — це найнижчий показник за останні 30 років. Така стрімка демографічна спадщина вже починає впливати не лише на систему освіти, а й на майбутній ринок праці. Зменшення кількості дітей і молоді в Україні прогнозовано продовжуватиметься, про що свідчать і останні соціологічні дослідження.

Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що менше половини українців, які перебувають за кордоном, планують повернутися додому. Серед основних причин — триваюча війна, економічна нестабільність, зруйноване житло, низький рівень життя та складнощі з працевлаштуванням. Відсутність впевненості у майбутньому спонукає багатьох українців шукати стабільність закордоном.

Додатково, на популярність закордонної освіти впливає і поширена в суспільстві думка, що освіта в європейських країнах є якіснішою, а українські університети часто страждають від корупції та бюрократії. Це не лише змушує багатьох абітурієнтів вибирати навчання за кордоном, але й збільшує ризики відтоку талановитої молоді з України.

Вінницька область не є виключенням у цій ситуації. Водночас регіон активно працює над покращенням освітньої інфраструктури та залученням молоді, підтримуючи проєкти для розвитку сучасної освіти. Наприклад, нові програми дистанційного навчання, співпраця з міжнародними освітніми платформами та розвиток інноваційних центрів можуть допомогти утримати молодь і забезпечити їй конкурентні переваги.

В умовах демографічних викликів і соціально-економічної невизначеності важливо не лише усвідомлювати масштаби проблеми, а й активно працювати над створенням умов, які б мотивували українську молодь залишатися в країні та розвивати її майбутнє. Адже саме від них залежить, якою буде Україна завтра.

Читайте також:

У Бруслинівському лісництві будують понад шість кілометрів лісової дороги

В центрі міста з’явиться окрема смуга для громадського транспорту

Троє дітей без даху над головою: у Крушинівці дрон знищив будинок родини

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.